Живу-плету… Молекули єства
Вбирали бруд, що цяпає на сито.
А вчора тінь квача на лоб лягла:
Святенник бруд намірився... білити.
Між чорнобривців провела всю ніч,
Уранці слухала прогноз погоди...
Тишко – пречорний кіт – заціпенів,
Бо дід-святенник знов човпе по сходах!
В супружника і сина – сум`яття.
Тишко умився, муркотить на чатах…
У отвір для ключа – брудна рука,
Щоб екзекуцію «очищення» почати.
Чи я на мак намазую коржі?
Хай бачить власний лоб – а не чужі.
І на базарі дід мене підсік:
Потяг з торбини моркву й «кукурік!»...
Йому довірилась – у липні ще – кума,
Тепер побілена, та хатоньки нема.
Прочитано 9773 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 3,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Невырубленные рощи. - женя блох Не хочу ни кого обидеть,а просто прошу вырубите невырубленные рощи.
Христос призывает к любви.
Он все во всем (песня). - Александр С. Н. \"Который есть образ Бога невидимого, рожденный прежде всякой твари; ибо Им создано все, что на небесах и что на земле, видимое и невидимое: престолы ли, господства ли, начальства ли, власти ли, - все Им и для Него создано; и Он есть прежде всего, и все Им стоит\". (Кол.1:15-17)
