Побуждает нас Дух Святой
За отступивших молиться,
Чтоб вернулись они домой,
Чтобы Бог дал сил возвратиться.
Чтоб вернулись они к Отцу -
Он уже приготовил пир.
Чтоб пришли к родному крыльцу,
Чтоб они победили мир.
Потому что Он очень ждёт,
Потому что навстречу спешит,
Он с улыбкой навстречу идёт,
И не просто идёт, а бежит.
Как же дьявол умеет лгать -
Так закрутит в водоворот,
Чтобы к Богу их не пускать,
Разогнать всех от Божьих ворот.
И не видно просвета там,
Дьявол шепчет, что Бог не простит.
Разрывает напополам,
Но вернуться мешает стыд.
Мы ж молиться будем за тех,
Кто в плену снова дьявольских лап,
Кого снова окутал грех,
Кто становится снова слаб.
И вернутся они в Отчий Дом,
Их Господь донесет на руках.
Отступивших молитвой вернем,
Чтоб вернулся к ним Божий страх.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
