Я вдячна щиро Тобі, Боже,
За те, що любиш Ти мене,
Що присвятити Тобі можу
Свої літа, життя земне.
Подяку я Тобі складаю,
Тебе прославити я хочу,
Псалом хвали Тобі співаю
Й прощення прошу в Тебе , Отче.
За те, що довго йшла до Тебе.
Не бачила раніш й не чула
Благої вістки, що із неба
Тобою послана всім була.
Господь з любов’ю щохвилини
Чекав, що зрозумію я,
Що найдорожче дав Він – Сина,
Щоб мала вічне з Ним життя.
Я знаю : небо вже радіє,
Почувши каяття слова.
Щаслива я : надію маю
На вічне з Господом життя.
Софія Прокопчук,
Рівне Україна
Працюю вихователем у Рівненському навчально-реабілітаційному центрі"Особлива дитина". Вчитель недільної школи церкви "Світанкова зоря" міста Рівне. e-mail автора:sophija_@ukr.net
Прочитано 8896 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Предвестье зари. - Анна Зотова Однажды из-за болезни ребенка мне пришлось почти всю ночь не спать. Вдоль улицы стояли фонари. Их яркий и приветливый свет проникал в комнату из окна. Но с первыми лучами солнца, освятившими горизонт, они начали все более тускнеть. А под конец и вовсе превратились в бледные, еле заметные точки. Наблюдая за этим, мне вдруг подумалось: "Когда всходит Христос - Солнце правды в душах людей, тогда искусственное свечение ложных человеческих учений меркнет..." Так родилось стихотворение, которое я рада предложить вам. Слава Господу и Спасителю нашему Иисусу Христу!
