|
РОЖДЕСТВО БЕЗ ИИСУСА. - Галина
Ты! причинял природе боль. Покайся! - Лариса Попова
Печатаю с разрешения автора. Бог говорит детям и подросткам, сердца которых ещё не окаменены жестокостью этого века, об ОТВЕТСТВЕННОСТИ перед животным миром, почвой, растениями,- всем тем над чем Бог поставил ЧЕЛОВЕКА, УПРАВЛЯТЬ СВЯТО И СПРАВЕДЛИВО.
А мы, взрослые, КОГДА говорили об этом с Богом последний раз?
Часто ли мы слышим проповеди о грехе против природы? говорим об этом с детьми? Может пришло время начать молиться о восстановлении природы? восстановлении морей, рек, океанов?
Азовское море самое плодородное на планете; что мы сделали с ним? где его рыба? Может пора сопоставить доходы от военно - промышленного комплекса и потери?
Что говорит об этом Слово Божье?
А что говорит об этом Бог сердцу нашему, СЕРДЦУ МОЕМУ?
На Украине возник проект о строительстве 100 атомных электростанций (Написано: розга для глупого. Не розги, атомной дубинки Чернобыля мало?).
Мы говорим: Отче! ни один договор нечестивых о народе и земле Украины противный Твоему ВЫШНЕМУ совету и Твоей благой воле ДА НЕ СОСТОИТСЯ И НЕ СБУДЕТСЯ. То чему быть предопределила воля Твоя и совет Твой, Отче, рукою Твоею исполни и соверши. Да познаем на земле путь Твой, во ВСЕХ народах спасение Твое! Во имя Отца и Сына и Святого Духа. Аминь. Молитва - Галина Манів
>>> Все произведения раздела Поэзия >>>
|
Поэзия :
Как можно радоваться - Лариса Шпак
Поэзия :
Моя молитва - Левицька Галина
Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Публицистика :
Перед потопом. У них был шанс - Николай Николаевич
|
